Обговорення страхів та методів їх подолання, спільні релаксаційні вправи, створення відчуття комфорту. Усе це допоможе зменшити тривожність дитини під час пандемії COVID-19.Кілька простих порад від
а також активності та ігри стануть у пригоді аби заспокоїти дитину, контролювати її емоції та посилити відчуття захищеності.
Докладніше дізнавайтеся за посиланням https://uni.cf/2WOVFmV
В умовах карантину важливо зберігати спокій. Тривожні новини, хвиля паніки, вимушена ізоляція – все це обов’язково закінчиться. Пам’ятайте, життя під час карантину триває! Шановні учні, батьки, педагоги, для вас працює соціально-психологічна служба закладу. У разі потреби звертайтеся до розділу «Психологічна служба» (підрозділ «На допомогу в умовах каратнину»).
Спостереження батьків за дітьми з особливими потребами під час карантину
Так склалася ситуація, що ми з вами працюємо у віддаленому доступі. В цьому є
свій «мінус», але також є великий «плюс». Адже це унікальна
можливість для Вас і ваших дітей для спілкування.
В ХХІ столітті
батьки вимушені багато працювати, деяким доводиться працювати на декількох
роботах, їздити у відрядження або на
роботу в інші міста, країни. І нажаль, не завжди вистачає часу для спілкування
з дітками. Тож саме зараз, Ви, як ніколи зможете поринути у пізнання, виховання та
навчання дитини.
Пропоную Вам вести щоденник спостережень, куди ви щодня
будете записувати свої спостереження. Для чого це потрібно?
Своїми спостереженнями ви, згодом, зможете
поділитися з класним керівником, асистентом вчителя, корекційним педагогом,
шкільним психологом та ін..( тобто командою супроводу вашої дитини в школі). Це
надасть змогу більше дізнатися про прогрес вашої дитини і в подальшому отримати
кращу підтримку у процесі навчання.
Під час такого
спостереження звертайте увагу на:
ü які сильні сторони вашої дитини?
ü якими навичками володіє добре, а в чому потребує сторонньої допомоги?
ü чим цікавиться більше? що мотивує?
ü чи є у вашої дитини страхи або чи є щось, що змушує її
хвилюватися?
ü чи полюбляє дитина групові види діяльності або навпаки,
воліє працювати наодинці?
ü чи відповідально дитина відноситься до виконання завдань?
також пропоную
задавати такі питання:
ü улюблене місце в школі?
ü улюблений предмет?
ü чи є у вашої дитини друзі? які вони? чи багато їх?
ü за ким з друзів сумує?
ü які стосунки у вашої дитини з учителями?
Тож, шановні батьки, бажаю всім міцного здоров’я, терпіння і сподіваюсь на нашу з вами співпрацю.
ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН І ЗАЛИШИТИся СПОКІЙНИМИ БАТЬКАМИ?
Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?
Ось декілька порад.1. Обмежте контакти людей в соцмережах, від яких ви отримуєте інформацію про карантин, його перебіг, актуальний стан. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел від яких іде суха, фактична інформація, без зайвого аналізу ситуації та особистісних оціночних суджень.
2. Відслідковуйте свої почуття. Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно що виникає дуже багато різноманітних ситуацій, на які ми так чи інакше реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти які саме у вас почуття – страх, злість, тривога, лють, роздратування чи яке-небудь інше і відчути що саме їх викликало. Оскільки, може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, ви можете злитись на підвищення курсу валют і через це сильно накричати на дитину за розлитий чай. Намайгайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого, ви відчуваєте.
3. Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину. Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.
4. Утворіть ритуали. Ізоляція – це свого роду криза, це зміна стабільності і звичайного режиму. Завдання для батьків в цей час організувати нові ритуали, які забезпечать стабільність дітям. Це можуть бути: фізична зарядка в певний час, телефонні та відео дзвінки з рідними, спільне приготування їжі, ігрові турніри з різноманітних настільних чи активних ігор.
5. Організуйте дітям ігрову діяльність. Під час карантину можна пограти в різні навчальні ігри або розважальні.Активні ігри – м’ячики, футбол.
6. Створіть резервний список активностей та ігор з дітьми, в який можна глянути, коли буде здаватись, що зробили вже все що можливо
.7. Підтримуйте свій ресурс. Насправді батьки легко можуть взаємодіяти зі своїми дітьми, якщо мають на це ресурс і є наповнені. І тут головне зрозуміти, що в даний період ізоляції не всі ваші дії повинні мати якийсь сенс. В звичайному ритмі ми звикли ставити перед собою певні завдання, виконувати їх і від цього отримувати енергію. Наразі ситуація змінилась – необхідно навчитись отримувати задоволення від процесу, а не від результату. Дозвольте собі робити щось без конкретної цілі. Спробуйте зрозуміти, що підходить більше для вас – перегляд фільмів, рукоділля, читання книг, онлайн-навчання, спорт вдома.
Ще один важливий момент стосовно внутрішнього ресурсу – не плануйте далеко наперед. Оскільки ситуація не зовсім стабільна, не ставте конкретних планів, щоб не розчаровуватися у випадку іх нереалізації.
Здоров’я всім і пам’ятайте – карантин скоро скінчиться!
Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?
Ось декілька порад.1. Обмежте контакти людей в соцмережах, від яких ви отримуєте інформацію про карантин, його перебіг, актуальний стан. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел від яких іде суха, фактична інформація, без зайвого аналізу ситуації та особистісних оціночних суджень.
2. Відслідковуйте свої почуття. Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно що виникає дуже багато різноманітних ситуацій, на які ми так чи інакше реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти які саме у вас почуття – страх, злість, тривога, лють, роздратування чи яке-небудь інше і відчути що саме їх викликало. Оскільки, може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, ви можете злитись на підвищення курсу валют і через це сильно накричати на дитину за розлитий чай. Намайгайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого, ви відчуваєте.
3. Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину. Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.
4. Утворіть ритуали. Ізоляція – це свого роду криза, це зміна стабільності і звичайного режиму. Завдання для батьків в цей час організувати нові ритуали, які забезпечать стабільність дітям. Це можуть бути: фізична зарядка в певний час, телефонні та відео дзвінки з рідними, спільне приготування їжі, ігрові турніри з різноманітних настільних чи активних ігор.
5. Організуйте дітям ігрову діяльність. Під час карантину можна пограти в різні навчальні ігри або розважальні.Активні ігри – м’ячики, футбол.
6. Створіть резервний список активностей та ігор з дітьми, в який можна глянути, коли буде здаватись, що зробили вже все що можливо
.7. Підтримуйте свій ресурс. Насправді батьки легко можуть взаємодіяти зі своїми дітьми, якщо мають на це ресурс і є наповнені. І тут головне зрозуміти, що в даний період ізоляції не всі ваші дії повинні мати якийсь сенс. В звичайному ритмі ми звикли ставити перед собою певні завдання, виконувати їх і від цього отримувати енергію. Наразі ситуація змінилась – необхідно навчитись отримувати задоволення від процесу, а не від результату. Дозвольте собі робити щось без конкретної цілі. Спробуйте зрозуміти, що підходить більше для вас – перегляд фільмів, рукоділля, читання книг, онлайн-навчання, спорт вдома.
Ще один важливий момент стосовно внутрішнього ресурсу – не плануйте далеко наперед. Оскільки ситуація не зовсім стабільна, не ставте конкретних планів, щоб не розчаровуватися у випадку іх нереалізації.
Здоров’я всім і пам’ятайте – карантин скоро скінчиться!
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
1. Уникати змагань та будь-яких типів робіт, що вимагають швидкість.
2. Не порівнювати дитину з оточуючими.
3. Частіше використовувати тілесний контакт, вправи на м’язову релаксацію.
4. Підвищувати самооцінку дитини. Частіше хвалити дитину так, щоб вона
знала за що. Хвалити навіть за незначні досягнення.
5. Частіше звертатися до дитини по імені.
6. Бути впевненими в собі. Батьки – взірець поведінки.
7. Мовлення батьків повинно бути чітке та зрозуміле.
8. Разом з батьками необхідно повторювати вправи для постановки певного
звука.
9. Не висувати підвищених вимог до дитини.
10. Виправляти дітей, якщо вони роблять помилки у самостійному
мовленні.
11. Бути послідовними у вихованні дитини.
12. Обов’язкове виконання домашніх завдань з постановки звуків.
13. Намагатися робити якомога менше зауважень.
14. Не принижувати дитину, караючи її.
15. Забороняються ігри, що збуджують нервову систему.
16. Багато гуляти на свіжому повітрі.
17. Не гратись на комп’ютері, який виключає потребу у спілкуванні.
18. Займатися спокійними видами спорту – шашки, шахи, плавання.
19. Обов’язкове відвідання батьківських зборів, на яких розробляється та
затверджується індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний
план.
Інклюзивна школа передбачає відкритість і доступність не тільки для дітей, а й для дорослих. Батьки – важлива ланка в процесі реалізації інклюзивної освіти. Робота з батьками спрямована на підвищення їх психолого-педагогічної культури, формування потреби в отриманні психолого-педагогічних знань та їх практичне застосування, бажання використовувати їх у роботі з дитиною, зниження переживань.
2. Налагодження тісної взаємодії психолог-педагог-асистент учителя-батьки-дитина.
3. Поглиблена співпраця батьки-психолог для врахування та адаптації і корекції психологічного стану учня(учениці).
4. Визначення та розвиток пріоритетних вподобань дитини, таких як спорт, образотворче мистецтво і т.д.
5. Виконання батьками настанов та порад психолога та педагога.
6. Постійний контроль психологічного і фізичного стану дитини.
7. Батьківський нагляд та допомога дитині у виконанні домашнього завдання.
8 ПРИНЦИПІВ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ:
Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень.
Кожній людині властиво відчувати і думати.
Кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.
Всі люди потребують одне одного.
Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємин.
Всі люди потребують підтримки та дружби ровесників.
Для тих, хто навчається досягнення прогресу швидше може бути в тому, що вони можуть робити, ніж в тому, що не можуть.
Різноманітність посилює всі сторони життя людини.
Правила інклюзивної школи:
* Всі учні рівні у шкільному співтоваристві;
* У всіх учнів мають бути рівні можливості для встановлення і розвитку важливих соціальних зв'язків;
* Планується і проводиться ефективне навчання;
* Всі учні мають рівний доступ до процесу навчання протягом дня;
* Працівники, залучені в процес навчання, навчені стратегій і процедур, які полегшують процес включення, тобто соціальну інтеграцію серед однолітків;
* Програма і процес навчання враховує потреби кожного учня;
* Сім'ї активно беруть участь у житті школи;
* Залучені працівники налаштовані позитивно і розуміють свої обов'язки
Інклюзивна школа передбачає відкритість і доступність не тільки для дітей, а й для дорослих. Батьки – важлива ланка в процесі реалізації інклюзивної освіти. Робота з батьками спрямована на підвищення їх психолого-педагогічної культури, формування потреби в отриманні психолого-педагогічних знань та їх практичне застосування, бажання використовувати їх у роботі з дитиною, зниження переживань.
Поради батькам дітей, які навчаються в інклюзивному класі:
1. Запровадження в сім’ї системи «дитиноцентричності»; максимальне врахування потреб дитини. Сприяння всесторонньому розвитку дитини.2. Налагодження тісної взаємодії психолог-педагог-асистент учителя-батьки-дитина.
3. Поглиблена співпраця батьки-психолог для врахування та адаптації і корекції психологічного стану учня(учениці).
4. Визначення та розвиток пріоритетних вподобань дитини, таких як спорт, образотворче мистецтво і т.д.
5. Виконання батьками настанов та порад психолога та педагога.
6. Постійний контроль психологічного і фізичного стану дитини.
7. Батьківський нагляд та допомога дитині у виконанні домашнього завдання.
8 ПРИНЦИПІВ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ:
Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень.
Кожній людині властиво відчувати і думати.
Кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.
Всі люди потребують одне одного.
Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємин.
Всі люди потребують підтримки та дружби ровесників.
Для тих, хто навчається досягнення прогресу швидше може бути в тому, що вони можуть робити, ніж в тому, що не можуть.
Різноманітність посилює всі сторони життя людини.
Правила інклюзивної школи:
* Всі учні рівні у шкільному співтоваристві;
* У всіх учнів мають бути рівні можливості для встановлення і розвитку важливих соціальних зв'язків;
* Планується і проводиться ефективне навчання;
* Всі учні мають рівний доступ до процесу навчання протягом дня;
* Працівники, залучені в процес навчання, навчені стратегій і процедур, які полегшують процес включення, тобто соціальну інтеграцію серед однолітків;
* Програма і процес навчання враховує потреби кожного учня;
* Сім'ї активно беруть участь у житті школи;
* Залучені працівники налаштовані позитивно і розуміють свої обов'язки
Немає коментарів:
Дописати коментар