Вчитель - дефектолог


ПОРАДИ БАТЬКАМ

Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею: 
* Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами- це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання. 
* Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас. 
* Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному/шкільному закладі. 
*Старайтеся створити таке середовище для дитини де будуть розвиватися її самооцінка, впевненість у власних силах. Пам’ятайте, що Ваша дитина потребує постійної уваги та підтримки, хваліть її за кожен успіх, навіть за не значний, спонукайте до нових спроб і звершень * У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка. 
*Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі і вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила. 
* Якщо ви бачите що зараз у Вас з дитиною виникне конфлікт, то говоріть з дитиною стримано і спокійно з наполегливими нотами в голосі. Не слід підіймати голос на дитину особливо прилюдно, цим Ви тільки погіршите ваше становище. Уникайте таких ситуацій, по можливості давайте дитині право вибору, не будьте дуже категоричні. 
*Як систему контролю виконання встановлених правил всіма учасниками педагогічного процесу рекомендуємо користуватися календарем , де робляться відмітки різного кольору або зображень, які позначають досягнення вашої дитини. 
*Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї. 
* Якщо дитина втомилася - дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
*Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може

ВПРАВИ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП




Проблеми дитини з інтелектуальними труднощами в освітньому закладі. Як їх уникнути?

     Досвід освітніх закладів, куди вперше потрапляє дитина (дитячий садочок чи школа), свідчить, що чимало проблем мають ті діти, якими постійно опікувалися батьки, дбаючи про організацію їхнього самообслуговування (одягання, роздягання, годування та санітарно-гігієнічні навички). Такі діти виявляють цілковиту безпорадність, коли перед ними постає необхідність вирішення практичних завдань, оскільки вони не вміють обслуговувати себе: самостійно їсти, мити руки, вмиватися, користуватися рушником, серветкою, одягатися й роздягатися тощо.

     Навчання самообслуговування є копіткою, наполегливою роботою батьків (з урахуванням можливостей дитини). Формування навичок самообслуговування має відбуватися у повільному темпі, з великою кількістю повторень певної дії. У деяких випадках потрібно починати з надання допомоги дитині фізично: виконати дію, скеровувати її рухи та координувати їх. Наприклад, під час навчання користуватися ложкою чи виделкою дорослий кладе свою руку на руку дитини, організовуючи правильні рухи. Поступово така фізична допомога зменшується.

     Досягти успішного опанування дитиною навичок самообслуговування можна, дотримуючись певної послідовності формування:

1) дія виконується дитиною під безпосереднім керівництвом дорослого;

2) дія виконується дитиною шляхом співпраці з дорослим, коли вона є співучасником формування певної навички;

3) дія виконується з мінімальною допомогою дорослого;

4) дія виконується під наглядом дорослого;

5) дія виконується дитиною самостійно.

     Це потрібно знати!

1. Набуття навичок самообслуговування (уміння вдягатися й роздягатися, користуватися туалетом, самостійно їсти, вмиватися та ін.) безпосередньо впливає на самооцінку дитини — важливий крок на шляху до її самостійності.

2. Навчання навичок самообслуговування допомагає розширювати уявлення й знання дітей про оточення, сприяє сенсорному вихованню, розвитку мовлення, моторики та зорово-моторної координації, а також умінь виконувати дії за наслідуванням і словесною інструкцією, орієнтуватися на зразок, дотримуватися послідовності дій.

Вправи для роботи з дітками з інтелектуальними порушеннями (для батьків)

Вправа «Злови слово»

Мета: розвиток концентрації, переключення уваги.

– Я зачитаю тобі слова, коли серед слів трапиться назва рослини, ти повинен плеснути в долоні – «зловити слово».

    Варіанти слів: дорога, тигр, береза, літак, пшениця, троянда, змія, дуб, лялька, гриб, школа, шипшина, ромашка, рама, дім, машина, малина, тополя, потяг, мурашка, ваза, гвоздика, цвях, музей, гра, верба, горобець, каштан, пальма, намет, кіно, кенгуру, калина, хокей, місто, собака, волошка, глечик, молоко, тюльпан, гарбуз, ліс, ялинка, сосна, дорога, книга, музика, осика, балет, паркет, плющ, кульбаба.

Вправа «Запам’ятай і намалюй»

Мета: розвиток уваги, зосередженості, зорової пам’яті, удосконалення уміння працювати за інструкцією дорослого.

– На листку А4 намалюйте кілька геометричних фігур (коло, трикутник, чотирикутник, прямокутник, овал). Покажіть  дитині: 

– Розглянь уважно, які геометричні фігури зображені на листку паперу (5-8 фігур). Запам’ятай їх.

– Намалюй ті фігури, які  ти запам’ятав.

Вправа «Намалюй по крапочках»

 (дошкільний, молодший шкільний вік)

Мета: розвиток дрібної моторики руки, сприймання, довільної уваги.

– Обведи малюнок по крапочках. Яке зображення у тебе вийшло? (малюнки простих геометричних фігур, тварин, рослин).

Вправа «Штрихування» 

(дошкільний, молодший шкільний вік)

Мета: розвиток дрібної моторики руки, сприймання, довільної уваги.

– На листку А4 намалюйте кілька геометричних фігур (коло, трикутник, чотирикутник, прямокутник, овал). Покажіть  дитині: 

– Назви, які фігури зображені на малюнку.

– Тобі потрібно заштрихувати ці фігури (горизонтальні/вертикальні, косі лінії).

Кінезіологія як засіб розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей дітей з особливими освітніми потребами

«Кулак — ребро — долоня»

Послідовна зміна позиції рук на площині столу: долоня, стиснена в кулак, долоня ребром на площині столу і розпрямлена на площині столу.

                                                              «Лезгинка»

Ліву руку стиснути в кулак, великий палець відставити у сторону, кулак розвернути пальцями до себе. Прямою долонею правої руки в горизонтальному положенні торкнутися мізинця лівої. Після цього одночасно змінити положення правої та лівої рук (6–8 змін позицій). Необхідно прагнути швидкості зміни положень.

   «Змійка»

Схрестити руки долонями одна до одної, зчепити пальці «в замок», вивернути руки до себе. Рухати пальцем, дотримуючи вказівок ведучого. Палець має рухатися точно і чітко. Торкатися його не можна (тільки на початку навчання, якщо не вдається виконати вправу на зоровому рівні). Послідовно у вправі мають брати участь усі пальці обох рук.

Надалі вправу можна виконувати в парах.

«Вухо — ніс»

Лівою рукою взятися за кінчик носа, а правою рукою — за протилежне вухо. Одночасно відпустити вухо і ніс, плеснути в долоні, змінити положення рук «з точністю до навпаки».

                                                 «Велосипед»

Вправу виконують у парах. Стати одне навпроти одного, торкнутися долонями долонь партнера. Здійснювати рухи, аналогічні тим, що виконують ноги під час їзди на велосипеді.

«Поплескали — погладили»

Вправу виконують у парах. Одну долоню покласти на плече партнера, другу — йому на голову. Необхідно одночасно гладити партнера по голові та поплескувати його по плечу. Спочатку можна відпрацювати рух рук на собі: одночасно однією рукою гладити себе по голові, а другою плескати по животу.

«Горизонтальні вісімки»

Руку витягнути вперед, зігнути її в лікті, підняти великий палець руки на рівень перенісся, описувати вісімки в горизонтальному полі бачення. Стежити за рухом великого   пальця очима. Малювати вісімки справа наліво і зліва направо, зверху вниз. Повторити 8–10 разів.

«Дзеркальне малювання»

Малювати на аркуші паперу одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери.

Це лише деякі кінезіологічні вправи та ігри. Крім активних вправ існує дуже багато інших: вправи на релаксацію, окорухові вправи, дихальні, розтягування, масаж та ін.

Вправи кінезіології універсальні. Вони допомагають і дорослим, і дітям. Вони дуже прості у виконанні та не вимагають спеціальної фізичної підготовки. Регулярне виконання цих вправ позбавляє втоми, підвищує концентрацію уваги, сприяє підвищенню фізичної та розумової активності.

Діти з ентузіазмом виконують усі завдання, вони їм дуже подобаються. Деякі ігри можна проводити у формі змагань.

Кінезіологія — дуже цікавий і ефективний метод роботи. Розвиток інтелекту безпосередньо залежить від сформованості півкуль головного мозку та їхньої взаємодії. Зважаючи на це, дуже важливо застосовувати на практиці методи і прийоми кінезіології, що дають змогу «тренувати» мозок у дітей дошкільного, шкільного віку та дітей з особливими освітніми потребами.

 Вправи для розвитку сенсорних еталонів, моторики і уваги.

1. Вправа «Повтори за мною».

Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на вікно», «на двері»); б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.д.); в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).

2. Вправа «Який я сильний».

Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак – розтиснути; з стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці. Скачувати з пластиліну кульки, змійки, ланцюжки.

4. Вправа «Допоможи».

Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані на підлозі дрібні предмети в коробку.

5. Вправа «Я майстер».

Проколювати товстою голкою дірочки в товстому папері.

6. Вправа «З’єднай».

Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках)

7. Вправа на рівновагу.

 Дитина повинна: а) пройти по накресленій лінії (пряма, круг, хвиляста);

                               б) пробігти по дошці, несучи який-небудь предмет.

 

Вправи для розвитку пам’яті та уваги.

1. Вправа «Швидко назви».

Дорослий показує дитині картинки і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам’яті назвати, що бачила.

Кілька разів вдаряють по долоні або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.

2. Вправа «Повтори за мною».

Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Від вихованця вимагається повторити його.

3. Вправа «Покажи».

Виконується який-небудь рух. Дитина по пам’яті повинна його повторити.

4. Вправа «Не помились».

Дитині зав’язують очі, вихователь торкається її. Дитина повинна визначити, скільки разів до неї торкнулися.

 

Вправи для визначення кольору, форми, величин.

1. Показується якась фігурка з кольорової геометричної мозаїки (ромб, круг, трикутник). Дитина повинна вибрати таку ж за формою (по кольору).

2. Показується певна фігурка (з тієї ж мозаїки), а потім вона прибирається. Дитина по пам’яті повинна підібрати таку ж.

3. Розкладання різнокольорових кульок, кружечків, паличок в кучки по кольору.

4. Складання різних пірамідок.

5. Складання мотрійок.

6. Будування ланцюжком кубиків однакового розміру і одного кольору. Будування кубиків різної величини в ряд за принципом поступового зменшення розміру кожного наступного кубика.

7. Виставляють однорідні предмети різного розміру (грибочки, човники, ляльки і т.д.), дитині пропонують показати найбільшу – найменшу.

8. Розкладаються різні предмети контрастних кольорів. Дитині пропонують відокремити предмети одного кольору від предметів іншого кольору. Потім вчать правильно називати ці кольори; поступово вводять нові. Шляхом вправ на різних предметах, групуючи їх і називаючи колір, дитина навчається правильно розпізнавати і називати кольори. Можна використовувати намистинки, кульки, мотки ниток, смужки паперу, палички, прапорці, ґудзики, предмети, зроблені з пластиліну (кульки, ковбаски, яблучка) і т.д.

 Корекційні ігри.

1. Гра «Що змінилось?»

1-й варіант. Перед дитиною ставиться іграшковий автомобіль, у нього садять декілька котиків (3-4). Дитині пропонується уважно подивитися і запам’ятати. Потім вона повинна закрити очі. Один котик приймається. Відкривши очі, дитина визначає, що змінилось.

2-й варіант. На стіл ставляться два кубики (червоний і зелений). Дається вказівка: «Подивись уважно і запам’ятай. Тепер закрий очі». Ставиться ще червоний кубик. Дитина повинна визначити, який кубик добавився або що змінилося. Цю гру можна широко варіювати, використовуючи різні іграшки та предмети. Гра розвиває увагу, спостережливість, пам’ять.

2. Гра «Квітка і метелик». Гру краще проводити з декількома дітьми. Із паперу зроблені квіти різного кольору і відповідні їм за кольором метелики. Ставляться квіти. Кожній дитині дається метелик якогось одного кольору (жовтий, білий, червоний). Вихователь каже: «Жовтий метелик, лети на свою квітку». Дитина, в руках у якої жовтий метелик, виходить і садить його на жовту квітку. Те ж саме повторюється з метеликами інших кольорів. В цю гру можна грати і з однією дитиною. Із поданих їй 3-4 метеликів різного кольору слід вибрати такого по кольору, що називає дорослий, і посадити його на відповідно квітку.

3. Гра «Маленька господиня». Мета гри – розвиток у дітей навичок самообслуговування, формування уміння слухати інструкцію (вказівку) і виконувати її. Використовуються іграшкові лялькові меблі, посуд. Дитині пропонується обставити кімнату. Дається одна вказівка, дитина її виконує. Після цього дається інша вказівка. Наприклад: «Поставити шафу, диван, стіл, стільці» і т.п. «Посади ляльку. Дай їй тарілку. Налий туди борщ. Погодуй її. Прибери посуд. Поклади ляльку спати» і т.п. (кожного разу виконується тільки одна дія). Цю гру можна використовувати і для розвитку мовлення. Дитина повинна розповідати про те, що вона робить. Наприклад: «Я саджу ляльку. Я даю їй тарілку. Наливаю їй борщ. Я годую ляльку.» і т.п.

 

Ігри із будівельним матеріалом.

1. Дитина будує за показом або по словесній інструкції.

За показом. Дорослий кладе кубик. Дитина повинна зробити те ж саме. На цей кубик кладеться інший. Дитина виконує цю ж саму дію.

По словесній інструкції. Дорослий мовою регулює дії дитини. «Візьми червоний кубик, біля нього постав такий же» і т.п. Деякі діти добре підпорядковують свої дії словесній регуляції і таким чином вчаться виконувати багато завдань.

2. Дитина будує за зразком. Цей вид діяльності більш складний. Подається нескладний зразок і пропонується: «Побудуй таку ж саму лавку» («хатинку», «садок» і т.д.). Якщо дитина не може виконати завдання самостійно, слід їй у цьому допомогти.

Немає коментарів:

Дописати коментар